Сквирська ЦРЛ

Сквирський центр первинної медико-санітарної допомоги

Головна » 2017 » Липень » 13 » Зміни в медичній освіті: нові вимоги та можливості для майбутніх лікарів
09:53
Зміни в медичній освіті: нові вимоги та можливості для майбутніх лікарів

            7 липня у прес-центрі «Укрінформ» відбувся брифінг, присвячений змінам у медичній освіті, за участю Олександра Лінчевського, заступника міністра охорони здоров’я України, та Інни Совсун, радника міністра охорони здоров’я України, віце-президента Київської школи економіки. Спікери представили бачення змін у вступній кампанії до медичних університетів, вимог до майбутніх лікарів та поділилися результатами тестування лікарів-інтернів за американськими тестами USMLE.

Картинки по запросу міністерство охорони здоров'я україни фото

          Інна Совсун представила нову модель вступу абітурієнтів до медичних вищих навчальних закладів за типом широкого конкурсу, відповідно до якої державні місця розподіляються не згідно з планом відомчого Міністерства, а залежно від вибору студентів. За цією моделлю майбутній лікар може подавати заяви на вступ до ВНЗ за принципом пріоритетності, в електронній формі абітурієнт обирає пріоритетність поданих заяв на вступ у переліку тих університетів, до яких хоче вступити найбільше. Після подачі заяви система спочатку визначає, чи підходить студент за загальними критеріями для вступу на спеціальність, потім оцінює його результати з незалежного тестування. Якщо бали ЗНО даного абітурієнта є одними з найвищих по Україні, йому пропонують місце за держзамовленням. За словами І. Совсун, минулого року дана система вже запрацювала в університетах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (МОН), і перерозподіл становив до 25% бюджетних місць. Як приклад, університет міг замість запланованих 100 державних місць отримати 125.

           «Медичні університети можуть отримати додатково до 10% місць державного замовлення порівняно з минулим роком. Але в медичних університетах великі обсяги держзамовлення, і навіть 10% в абсолютних цифрах може бути великим коригуванням. Практично це означає, що в руках абітурієнтів опиняється потужний ресурс. Якщо абітурієнти масово підуть до тих університетів, які вони вважають кращими, ВНЗ отримають більше держзамовлення. Натомість ті університети, які обере менша кількість студентів, отримають державного замовлення менше», — підкреслила І. Совсун.

            Дуже важливо, щоб абітурієнти приймали виважене й обґрунтоване рішення, але, на жаль, воно буде доволі умовним. Дуже важко точно оцінити рівень освітніх програм у навчальних закладах, оскільки в Україні немає випускних іспитів з більшості професій. Медичні спеціальності тут є чи не єдиним винятком, адже для них є об’єктивні методи оцінювання студентів та інтернів — тести КРОК, за результатами яких абітурієнт може оцінити якість знань, які надає той чи інший медичний університет.

           Прим.ред.: Тест КРОК — ліцензійний інтегрований іспит діагностики рівня професійної компетентності, є частиною державної атестації студентів, які навчаються за спеціальностями напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація», а також лікарів (провізорів), які проходять первинну спеціалізацію (інтернатуру) у вищих медичних та фармацевтичних закладах освіти. Залежно від рівня професійної кваліфікації студент може здавати до 3 іспитів (КРОК-1 та КРОК-2 здають відповідно після 3-го і 6-го курсу навчання, КРОК-3 — під час проходження інтернатури). Кожен іспит складається з 200 тестових питань, на які треба вибрати 1 правильну відповідь. Тести постійно редагуються Центром тестування та щорічно затверджуються МОЗ.

          Про статистику проведених тестів КРОК в українських університетах та результати введених у цьому році американських субтестів USMLE (United States Medical Licensing Examination — екзаменаційні тести на отримання медичної ліцензії в США) розповів Олександр Лінчевський.

          «По суті екзамен КРОК є незалежним зовнішнім оцінюванням успішності навчання студента або інтерна. Це стандартизоване, незалежне і на сьогодні найоб’єктивніше оцінювання якості медичної освіти, оцінювання якості лікаря», — повідомив О. Лінчевський.

          У цьому році, окрім українських тестів, до іспиту КРОК-3 було введено 30 американських субтестів. Запитання були повністю перекладені українською мовою й адаптовані до українських реалій. До того ж усі тести КРОК та USMLE було перемішано, щоб інтерн не знав, який саме з тестів він вирішує. За результатами іспиту лише 3% лікарів-інтернів змогли скласти ці тести. Саме такий, на думку О. Лінчевського, відсоток молодих лікарів в Україні отримали конкурентоспроможну освіту. У середньому лікарі-інтерни відповідали правильно лише на 37,7% американських запитань. Для порівняння, на українські питання вони дали 84,6% правильних відповідей.

        Як зазначила І. Совсун, є 3 основні причини таких незадовільних результатів у інтернів. По-перше, українських лікарів вчать за старими, іноді радянськими протоколами надання медичної допомоги. Не знаючи сучасних міжнародних протоколів лікування, студенти не могли не помилитися. По-друге, американські тести мають більше варіантів відповіді, і вони є більше подібними один до одного. Наприклад, у деяких американських завданнях варіанти відповіді відрізняються лише в дозах препаратів, що потребує від лікаря знань щодо точності дозування. На відміну від американських питань, українські тести побудовані більш прямолінійно та мають очевидні відповіді. По-третє, загальний рівень підготовки інтернів є низьким. Найгірші результати на іспиті показали ті інтерни, що відповідали на тести абсолютно випадково, демонструючи повне незнання теми.

         За словами О. Лінчевського, введення американських субтестів зроблено не для того, щоб показати, наскільки недосконалою є сучасна медична освіта в Україні, а для того, щоб абітурієнт міг оцінити, які медичні університети краще готують фахівців медичної галузі. А для навчальних закладів це стане стимулом для перегляду й покращення існуючих освітніх програм.

      «Лікар — чи не єдина професія, де вчитися треба завжди. Якщо ми маємо на вступі абітурієнта зі слабкою мотивацією, який уже зі школи не демонструє прагнення бути кращим, немає перспективи виховати з такого студента успішного лікаря, жодне навчання, тренінги чи університети не здатні виправити дефекти початкового відбору вступників, це аксіома», — наголосив О. Лінчевський.

Автор: Артем Марченко

http://www.apteka.ua/

 

 

 

Переглядів: 38 | Додав: monchuk310582 | Рейтинг: 4.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]