Сквирська ЦРЛ

Сквирський центр первинної медико-санітарної допомоги

Головна » 2019 » Жовтень » 11 » ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я – ШЛЯХ ДО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
09:48
ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я – ШЛЯХ ДО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

 

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

“КИЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЗДОРОВ’Я”

 

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ШЛЯХ ДО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

 

 

 

Київ – 2019

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Всесвітній день психічного здоров’я 10 жовтня 2019 року відзначається міжнародною громадськістю під загальним гаслом Всесвітнього дня запобігання самогубствам.

Всесвітня федерація психічного здоров`я визначила цю дату в 1992 році і це вже в 27-й раз люди у всьому світі будуть робити анонси, проводити заходи щоб об’єднати зусилля щодо покращення психічного здоров’я людей у ​​всьому світі.

Всесвітній день психічного здоров’я, — це день і для нас: медиків, соціальних працівників, волонтерів. Тема, обрана для цьогорічного Дня, — це запобігання самогубствам.

Всесвітня федерація психічного здоров`я пропонує розпочати зусилля по підвищенню рівня усвідомлення масштабів самогубств у всьому світі та ролі, яку кожен із нас може зіграти для запобігання цього явища з 10 вересня, щоб в цілому заходи тривали протягом наступного місяця, до 10 жовтня.

Самогубство, суїцид (від лат. Sui caedere – вбивати себе) – навмисне позбавлення себе життя, як правило, самостійне і добровільне; на сьогодні є глобальною і трагічною проблемою для світової охорони здоров’я. Найвідоміші методи скоєння самогубства відрізняються залежно від країни і частково пов’язані із доступністю такого методу.

За останні 45 років рівень самогубств зріс у всьому світі на 60%. До 2020р. очікується зростання чисельності випадків смерті від самогубств у 1,5 рази, що складе приблизно 1,53млн. на рік. За даними ВООЗ, у ІІІ-му тисячолітті від суїцидів гине більше людей, ніж через всі війни та насильницькі вбивства разом взяті; суїциди складають майже половину всіх випадків насильницької смерті у світі. Самогубства в структурі смертності стоять на ХІІІ-му місці серед провідних причин смерті у світі, та несуть відповідальність за приблизно понад 800 тис. смертей на рік (приблизно, одне самогубство кожні 40сек., або 3тис. – кожен день). Треба також зазначити, що офіційна статистика враховує лише наявні (доказані) випадки суїциду, тому реальне число здійснених самогубств може перевищувати офіційні дані в 2-3 рази. Окрім того, в статистиці не враховують спроби самогубства без летальних наслідків (найбільш поширені серед молодих людей та жінок), а це приблизно ще 20млн. випадків на рік. Крім того, за медичною статистикою спроба самогубства тягне за собою психологічні наслідки як для самого самогубця, так і, як мінімум, для 6-ти осіб з його оточення (рідні, близькі).

За статистичними даними чоловіки здійснюють самогубства частіше за жінок (виняток – Китай). Так, у західному світі чоловіки внаслідок самогубств вмирають у 3-4-ри рази частіше ніж жінки. За даними Державної служби статистики України у 2016р. з майже 7,5тис. скоївших суїцид українців, приблизно 6тис. були чоловіки. У світі кожні 40 секунд хтось втрачає життя на самогубство.

Всесвітній день психічного здоров’я 2019 — це спільна робота для запобігання самогубств. День проти 40 секундної вбивчої дії.

За даними ВООЗ, на психічні захворювання в наші дні страждають більше 450 мільйонів людей. Адже, згідно статистики в Україні 1,2 млн. жителів (це більше 3 % всього населення) страждає психічними розладами і цей показник з кожним роком зростає. Вже котрий рік поспіль Україна займає перше місце за кількістю психічних розладів у Європі. За оцінками фахівців, від різноманітних нервових розладів страждає кожен третій українець.

Найважливіше, що втрачає людина через нервово-психічні розлади – це працездатність. Інвалідизація від психічних захворювань вийшла на друге місце серед інших захворювань.

За прогнозами фахівців до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб, які лідируватимуть за кількістю людських працевтрат, пов’язаних з цими захворюваннями. Психічні розлади обженуть у цьому плані навіть серцево-судинні захворювання, які нині традиційно тримають пальму першості у структурі захворювання населення земної кулі.

У підлітковому і молодому віці відбувається багато життєвих змін, таких як закінчення школи, розставання з рідною домівкою, вступ до іншого учбового закладу чи працевлаштування на роботу. Для багатьох це дуже цікавий час. Але це також час стресів і тривог. У деяких випадках переживання, які не були своєчасно розпізнані і залишились без уваги, можуть призводити до розвитку психічних захворювань. Взагалі, половина всіх психічних захворювань починається у віці до 14 років, але часто захворювання не виявляються і не лікуються.

Однією з проблем у світі є шкідливе вживання алкоголю і наркотичних засобів серед підлітків і молоді. В Україні близько 3,5 тисяч дітей перебувають на обліку з приводу вживання алкоголю та психоактивних речовин. Серед українських підлітків 13-15 років палять майже 63%, досвід вживання алкоголю мають – 90%, а наркотичних речовин – до 40% підлітків.

Велике додаткове навантаження для психічного здоров’я, незважаючи на багато очевидні переваги онлайнових технологій, завдають зростаюче використання віртуальних мереж в будь-який час дня і ночі. Молодь проводячи більшу частину свого дня в Інтернеті — переживає кібер-злочини, кібер-залякування та грає в насильницькі відеоігри. У 2017 році фахівці помітили, що з кожним роком все більше дітей – представників цифрового покоління страждають розладом уваги, втратою пам’яті, низьким рівнем самоконтролю, когнітивними порушеннями, пригніченістю і депресією яка доволі часто закінчується трагедією.

Зараз все ширше визнається необхідність сприяти молодим людям у формуванні психічної стійкості з самого раннього віку, з тим щоб вони вміли долати сучасні життєві труднощі. Ці вміння дають реальні результати у вигляді повної фінансової та психологічної свободи і незалежності від інших людей.

Чітко простежується зв’язок між самогубствами і психічними розладами (в першу чергу, депресією і розладами, викликаними вживанням психоактивних речовин (ПАР), багато самогубств відбуваються імпульсивно в моменти кризи, коли втрачається здатність долати стресові ситуації в житті, такі як фінансові проблеми, розрив відносин або хронічний біль і хвороба.

Крім того, суїцидальна поведінка багато в чому асоціюється з конфліктами, стихійними лихами, насильством, зловживанням або втратами, а також почуттям ізоляції. Показники самогубств високі серед найбільш уразливих груп, які піддаються дискримінації, наприклад, біженці, мігранти, національні меншини, а також ув’язнені. Найсильнішим фактором ризику в плані самогубства є попередня спроба самогубства.

В більшості випадків, причина дитячого суїциду – стосунки з близькими, нерідко діти здійснюють суїциди із-за того, що батьки не змогли приділити достатньо уваги їх проблемам. Наприклад, дитину переслідують однолітки або у нього нерозділене кохання, і в якийсь момент він стикається з цим один на один, йому не вистачає підтримки. Це не обов’язково погане або жорстоке ставлення, бувають емоційно глухі батьки. Тобто вони не реагують на скарги дитини, не вникають в його шкільні проблеми або конфлікти з однолітками. Як правило, діти справляються з проблемами самі, але є дуже ранимі діти і вони – в групі ризику.

Причиною самогубства може стати погана оцінка з предмету, грубе зауваження вчителя, перебування в «групах смерті» в соцмережах. Потрібно встановити контакт, такий, щоб дитина знала – щоб не трапилося, ви завжди будете на її стороні. Шукати зв’язок, бути уважнішими, дистанціювати підлітка від Інтернету, але не шляхом заборони, а шляхом надання альтернативи, наприклад сумісної подорожі-пригоди в парк, ліс чи на річку, чи на екскурсію в інше місто.

Стигматизація, особливо щодо психічних розладів і самогубства, означає, що багато людей, що замислюються про те, щоб позбавити себе життя, або вчинили спробу самогубства, не звертаються за допомогою і тому не отримують ту допомогу, якої вони потребують.

Самогубство – це складне питання, і тому зусилля щодо запобігання самогубств вимагають координації і спільної роботи цілого ряду секторів суспільства, включаючи і сектор охорони здоров’я, профілактика починається зі знання і розуміння ранніх ознак і симптомів психічних захворювань. Батьки і вчителі повинні сприяти формуванню у дітей та підлітків життєвих навичок, необхідних для подолання повсякденних труднощів як в побуті так і в школі. Батьки повинні навчити дитину:

— як регулювати свої емоції і потреби самостійно, а не за допомогою інших людей;

— як забезпечити себе і свої потреби самостійно, а не за допомогою інших людей;

— як реалізуватися в соціумі самостійно, а не за допомогою інших людей.

Щоб уникнути психічних розладів як дорослим, так і дітям, надзвичайно важливими є:

Спілкування. Знаходьте час і якомога частіше спілкуйтеся з не байдужою до Вас людиною. Особливо це важливо для дітей. У кожної дитини - свій характер, а в кожній родині - свої традиції спілкування. Батькам варто цікавитися успіхами і невдачами дитини, виявляти інтерес до світу її захоплень, уподобань, підвищувати їхню самооцінку. Важливою якістю вчителів і батьків є вміння не просто дивитися на дитину і прискіпливо наглядати за нею, а уважно і доброзичливо придивлятися до її поведінки, помічати зміни настрою, прагнути об'єктивно зрозуміти мотиви вчинків.

Необхідно керувати своїми емоціями. Вміння керувати негативними емоціями - важливий чинник психічного здоров'я, показник емоційного інтелекту. Для дітей молодшого шкільного віку притаманні агресія, запальність, вибуховість. Причинами агресії (як фізичної, так і вербальної) може бути страх, перенесена образа, душевна травма, порушення соціальних стосунків дитини й дорослих тощо. Що сильніша агресія - то сильніший страх криється за нею. Учні можуть через дрібниці влаштувати істерику, розплакатись, розізлитись. Педагогам, батькам варто спробувати стримати агресію дітей, висловити своє незадоволення подібною поведінкою. Важливо навчати кожну дитину долати агресивність, підбирати оптимальний спосіб для вираження негативних емоцій - проговорювати ситуацію, яка виникає, намалювати її, поділитися своїми враженнями з іншими тощо.

Навчіться і вчіть дітей усміхатися. Необхідно пояснювати їм необхідність позитивно сприймати все, що їх оточує, відбувається в країні, школі, сім’ї, спілкуванні з однолітками, друзями, і менше уваги звертати на негативні прояви, складні ситуації, вияви агресії.

Життя без позитивних емоцій часто веде до стресів. Батькам бажано зустрічати дитину з усмішкою, теплим словом підвищувати їй настрій, переконувати, що вона для них є значимою й потрібною; схвалювати кожне її зусилля, вірити в її успіх, приймати невдачі. Вчителю варто починати навчальне заняття із хвилин спілкування (ранкової зустрічі), позитивно налаштовувати на співпрацю, застосовуючи «золоті правила спілкування», цінувати й поважати кожну особистість, розуміти, визнавати і приймати її як найвищу цінність.

Будьмо уважними один до одного та оберігаймо власне психічне здоров’я!

Відповідальний укладач

Головний лікар В. П. Красник

Переглядів: 14 | Додав: nevmerdimanevmer | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]